Dregonflys in fall.

I have meet this beasts during last summer days in the one of Kyiv partks.

1. (Dragonfly)

2. (Dragonfly)

Україна, Росія та нащадки Русі.

Є питання, які притягують до себе, політизуються, спрощуються, фальсифікуються. Все що є найбруднішого в людині, збирається навколо нього наче бджоли навколо меду.

На жаль, оминати їх неможливо, оскільки рано чи пізно потрібно буду визначитися і озвучити свою думку.

Хто є справжнім та “законним” нащадком Київської Русі Україна чи Росія? Змагаються історики, політики, письменники, громадські діячі.

Наводяться та перекручуються факти, висловлюються власні думки. Висновки використовуються для виправдання своїх територіальних претензій, дій, слів, свого бачення світу. Написано гігабайти аналітичних, історичних, наукових та бог зна ще яких  статей. Кілометри коментарів, тони нечистот у найрізноманітніших “дискусіях”. Кров у місці прямого зіткнення, та і не лише там. Боротьба з використанням зброї, інформації, дипломатії.

Я ж підійду до цього питання як математик чи інженер.

Минуле вже було, сучасне лише шлях до майбутнього. Лише майбутнє має значення. Історичні факти, що наводяться зараз, не у всіх викликають довіру. Опоненти звинувачують один одного в брехні. Відкидаємо ці данні як не достовірні, не залежно від того, яке у нас власне до них відношення.

Політичні аргументи виносимо з розгляду по тим же причинам.

Мотивація важливий фактор, але він залежить від соціальних відносин. Тобто, не є визначальним.

Таким чином, стримуємо банальний висновок: Визначальним є соціальні відносини, які залежать в свою чергу від світогляду окремих людей.

Банально. Звичайно. Але чомусь така точка зору не дуже популярна. У всякому випадку, я не зустрічав “аналітики” яка б спиралася саме на неї.

Світогляд формується культурою.

Наша культура починається і закінчується разом з нами. Росте разом з нами. Дослухається наших вчителів, батьків, друзів та недругів. Вбирає в себе все що ми читаємо, бачимо, слухаємо, їмо. Визначає наше відношення до оточуючого світу.

Культура родом з минулого, для неї природно спиратися на історію. Культура спонукає нас боротися за “своє” минуле.

Але наша культура, наші знання, наш світогляд вже тут. Він нам потрібен для майбутнього. Не варто витрачати сили на те що й так вже моє. Варто ним ділитися,  щоб моє стало нашим.

Нас намагаються затягнути в минуле, щоб ми заблукали в лабіринтах наших снів. Щоб ми проміняли майбутнє, те що ми ще можемо змінити, на минуле, то ще вже незмінне.

Повернемося до початкового питання: “Хто є нащадком Русі, Україна чи Росія?”

Відповідь не важлива. Зовсім.

Наша культура з часів Русі змінилася. Є у нас спільні риси, є відмінності. за своє ми будемо боротися. Але не за трактування історії, а за майбутнє. Коріння наше, культура наша, правдами, чи не правдами росте з одного місця. Залишимо боротьбу за ексклюзивне право володіти історією тим кому це важливо. залишимо собі свою і рушимо далі.

8 фактов о четкости фотографий

На четкость фотографий влияет не только точка фокусировки объектива и глубина резкости. Есть много нюансов которые отличают четкую фотографию от идеально четкой.

Постараемся прояснить некоторые из них.

1. 

   Объектив имеет свою специфику. Обычно самые четкие снимки на диафрагмах 5.6, 8.0. Делаем тестовые снимки газеты с четким текстом на разных диафрагмах и сравниваем.
2. При максимально раскрытой диафрагме легко поймать “мыло” даже внутри расчетной глубины резкости, точке автофокуса...
3. Чем меньше необходимое ISO тем меньше шума и лучше резкость. Если света достаточно, то и при высоком ISO не будет много шума. Хотя, все равно, лучше уменьшить. Оптимальная диафрагма приоритетное ISO. Штатив к стати то-же хорошо помогает.
4. К сожалению, современные объективы не позволяют рассчитать глубину резкости. Используем для этого приложения для смартфона. Считаем, запоминаем, не ленимся перепроверить.
5. Чем дальше к краю тем больше нелинейных искажений. (рыбий глаз) Автофокусу будет сложнее. Больше шансов на искажения в центре кадра. Можно фокусироваться вручную. Можно замерить расстояние нажав точку спуска до половины, и не отпуская спуск откадрировать и сделать снимок.
6. Точку фокусировки всегда меняем руками. всегда.
7. Тип автофокуса ставим AI SERVO. One-Shot ( То что по умолчанию ) для съемки либо неба, далеких гор или неподвижного объекта со штатива.
8. Перечитывайте периодически инструкцию по аппарату, объективам. Есть шансы заметить что-то новое.

Экспозицию, шумы, цвета еще можно попытаться спасти на этапе обработки. На четкость снимка можно влиять только в момент снимка.

Удачных снимков, дамы и господа.

Экспозиция в фотографии.

Хотелось написать о гистограммах, но похоже, для начала надо растолковать что есть экспозиция.
Что-бы снимок не был пересвечен, недосвечен, не был совсем белым или черным необходимо ограничить количество света которое попадает на матрицу или пленку. В принципе, в переводе с английского exposition значит выдержка, но фотографы используют это слово несколько в другом смысле.
Как для DSLR так и для пленочных аппаратов камер экспозиция задается тремя параметрами:

• Выдержка (Shutter speed). Время, на которое открываются створки затвора камеры, и свет начинает попадать на пленку или матрицу. Изверятся в секундах. Пример: 1/60 секунды, 1/4000 секунды. 
• Диафрагма (f-stop или aperture). Часть кострукции объектива, которая позволяет частично перекрыть отверстие через которое проникает свет. 
• ISO или чувствительность. В принципе ISO - название огранизации а сам стандар ISO 2240:2003. Вот в этих самых попугаях сейчас и меряется чувствительность фотоматериала, будь то пленка или параметры матрицы. 

Если снимок недосвечен, то надо либо увеличить выдержку, либо раскрыть больше диафрагму, либо увеличить чувствительность.
И тут обычно начинается путаница, потому что выдержка 1/60 больше чем 1/250. Даже не смотря на то, что мы ее называем “шестьдесят” и “двести пятьдесят”. Да выдержка шестьдесят больше чем двести пятьдесят. Хотя можно не ленится и говорить полностью: одна шестидесятая.
С диафрагмой то-же. 1.4 больше чем 9 которая больше чем 32. Все дало в том, что это то-же дробь.
Ситуация с ISO несколько иная. Тут чем больше те больше чувствительность, шумы или зернистость. Никакой путаницы.

У нас целых три параметра, следовательно есть много комбинаций обеспечивающих то-же самое количество света. Допустим ваша экспозиция: 1/100 на 8.0 при ISO 100. Это то-же что и: 1/80 на 7.1 при ISO 100 или 1/125 на 8.0 при ISO 200 или 1/125 на 6.3 при ISO 200. В действительность все просто. Один клац вниз для любого из параметров, значит надо любой другой увеличить на клац вверх. Уменьшили выдержку, увеличьте либо чувствительность либо диафрагму. Потому то их значения настолько не линейны.
Удачного света вам дамы, господа и подрастающие дарования.

Hibiscus and other creatures.

1. Red Hibiscus

2. IMG_3358.jpg

3. IMG_3355.jpg

4. IMG_3349.jpg

5. Red Roses

6. Rose