Халва в Українській політиці.

Скільки не кажи халва, в роті солодко не стане..

Древня мудрість.

Філософія виникла в давній Греції. Перше, що вона вивчала - це відмінність між нашим сприйняттям та тим, що нас оточує. Платон придумав “абстракцію” - монаду: те, що дійсно існує, і те, що перетворюється на слова у людини, яка за нею спостерігає. Древні вже розуміли, що слова - це лише слова, і вони описують дійсність л

ише наближено.

Чим далі, тим більше люди захоплювалися словами, забуваючи, що їх потрібно постійно переосмислювати, піддавати сумніву.

Ми думаємо словами. Принаймні ті, хто думають, мислять словами.

“Спочатку було слово”.

Спочатку була думка, ідея, вона перетворилася на дію. Для нового ще нема слів, вони виникають потім.

Монада існує, і дякуючи їй є слова. Монада існує, навіть коли слів для неї нема.

Слова - надзвичайно гнучкий механізм, їх можна комбінувати, підміняючи дійсність. Слова можна мовчати, щоб ніхто не знав твоїх думок.

Не слухайте слова, шукайте за ними думки. Якщо слова є, а до чого вони - не зрозуміло, це пусті слова. Якщо слова не викликають думок, а лише емоції - то пусті слова.

Політики бавляться словами, підміняючи одні поняття іншими.

Обіцянки замість ідей. Емоції замість думок.

Халва, Халва, Халва.

Їх не цікавить, щоб у вас була халва, їм потрібно, що ви їх слухали.

У тих, хто робить, нема часу на балачки. Слова для них - спосіб передати свої думки, спосіб набути однодумців.

Для того, щоб переконати, навчити, передати комусь свої ідеї та думки, потрібно набагато більше часу та зусиль, ніж на просто слова. Потрібно, щоб той, хто тебе слухає, вмів та мав час думати.

Думайте, оцінюйте справи, а не обіцянки.

Думайте, або за вас почнуть думати інші, сприймаючи вас худобою, якою легко маніпулювати. Якщо у вас немає розуміння вашого майбутнього, за вас віршують інші.

Політик працює за державний кошт, за ваші гроші. Він не може дати більше, ніж візьме у Вас.

Політик має бути відкритим, всі його надбання та невдачі мають бути доступними для всіх.

Думайте, шукайте, як Ви можете змінити своє майбутнє. Навчіться самотужки приймати рішення. Чим більше людей з різними думками, тим більше вони впливають на життя суспільства, тім складніше ними маніпулювати.

P.S. Найцікавіше те, що чим більше різних точок зору, тим простіше домовлятися. Кожна індивідуальна точка зору в такому випадку постійно критично переосмислюється, що значно підвищує шанси відшукати рішення, прийнятне для всіх.

Україна, Росія та нащадки Русі.

Є питання, які притягують до себе, політизуються, спрощуються, фальсифікуються. Все що є найбруднішого в людині, збирається навколо нього наче бджоли навколо меду.

На жаль, оминати їх неможливо, оскільки рано чи пізно потрібно буду визначитися і озвучити свою думку.

Хто є справжнім та “законним” нащадком Київської Русі Україна чи Росія? Змагаються історики, політики, письменники, громадські діячі.

Наводяться та перекручуються факти, висловлюються власні думки. Висновки використовуються для виправдання своїх територіальних претензій, дій, слів, свого бачення світу. Написано гігабайти аналітичних, історичних, наукових та бог зна ще яких  статей. Кілометри коментарів, тони нечистот у найрізноманітніших “дискусіях”. Кров у місці прямого зіткнення, та і не лише там. Боротьба з використанням зброї, інформації, дипломатії.

Я ж підійду до цього питання як математик чи інженер.

Минуле вже було, сучасне лише шлях до майбутнього. Лише майбутнє має значення. Історичні факти, що наводяться зараз, не у всіх викликають довіру. Опоненти звинувачують один одного в брехні. Відкидаємо ці данні як не достовірні, не залежно від того, яке у нас власне до них відношення.

Політичні аргументи виносимо з розгляду по тим же причинам.

Мотивація важливий фактор, але він залежить від соціальних відносин. Тобто, не є визначальним.

Таким чином, стримуємо банальний висновок: Визначальним є соціальні відносини, які залежать в свою чергу від світогляду окремих людей.

Банально. Звичайно. Але чомусь така точка зору не дуже популярна. У всякому випадку, я не зустрічав “аналітики” яка б спиралася саме на неї.

Світогляд формується культурою.

Наша культура починається і закінчується разом з нами. Росте разом з нами. Дослухається наших вчителів, батьків, друзів та недругів. Вбирає в себе все що ми читаємо, бачимо, слухаємо, їмо. Визначає наше відношення до оточуючого світу.

Культура родом з минулого, для неї природно спиратися на історію. Культура спонукає нас боротися за “своє” минуле.

Але наша культура, наші знання, наш світогляд вже тут. Він нам потрібен для майбутнього. Не варто витрачати сили на те що й так вже моє. Варто ним ділитися,  щоб моє стало нашим.

Нас намагаються затягнути в минуле, щоб ми заблукали в лабіринтах наших снів. Щоб ми проміняли майбутнє, те що ми ще можемо змінити, на минуле, то ще вже незмінне.

Повернемося до початкового питання: “Хто є нащадком Русі, Україна чи Росія?”

Відповідь не важлива. Зовсім.

Наша культура з часів Русі змінилася. Є у нас спільні риси, є відмінності. за своє ми будемо боротися. Але не за трактування історії, а за майбутнє. Коріння наше, культура наша, правдами, чи не правдами росте з одного місця. Залишимо боротьбу за ексклюзивне право володіти історією тим кому це важливо. залишимо собі свою і рушимо далі.